Я помітила,що всі,хто мене кохає-страждає через це....Іноді біль несу в собі я...Тобто мої дії..Мої відмови,різкість,знервованість....Мої зради,брехня,прагнення більшої свободи...Я не можу бути в клітці,а людей,які і не прагнуть мене там втримати-я покидаю...Хто є біля мене багато-прагне бути більше...До нескінченності...Прагне більшого від мене:кохання,ніжності,розуміння...А я не хочу давати більше..Адже,хотіла б - дала неодмінно...Я розмірюю все в чітко окреслиних дозах-саме стільки і не більше....
Я,як отрута,як яд-в малих дозах допамагаю,в більших-вбиваю...